Матеріали атестації




Сьогодні цей малюк радісно дивиться на світ. Зробити його щасливим - головне завдання суспільства.


Мій головний принцип роботи: "Спочатку любити - потім учити!"



Науково - методична проблема: "Комунікативно - мовленнєва діяльність дошкільнят"

Мета: "Розвивати потребу у спілкуванні, комунікативні мотиви. Навчити розв'язувати комунікативні задачі"

Девіз: "Скажіть мені - і я забуду,
Покажіть - і я запам'ятаю.
Дайте можливість обговорити - і я зрозумію,
Дайте можливість навчити - і я досягну досконалості."
( Конфуцій )


    Нетрадиційні підходи до розвитку комунікативно - мовленнєвої діяльності дошкільнят


       Кожна дитина - це особливий світ і пізнати його може той, хто вміє разом з малюками розділити його прикрощі та тривоги, радості та успіхи. Дитина має завжди відчувати тепло сильної руки, чути биття серця близької людини, яка завжди поруч, завжди допоможе, все пояснить, зрозуміє. Важливо пам'ятати, що діти і всі ми - творіння природи.

       Дитині замало просто їсти, пити, спати. Їй необхідно гратися, спілкуватися з ровесниками і дорослими людьми, які не тільки збагачують маля новими враженнями, а й позбавляють страху перед загадковим, незвіданим світом. Діти сприймають усе і думають про все по своєму. Нам важко проникнути в їхній маленький великий світ. Але як важливо все ж таки розуміти дитину, адже без цього ми не зможемо належно виховати її.
       У Базовому компоненті дошкільної освіти визначено вимоги суспільства до проблеми вихованості та навченості дошкільнят, а також умови її реалізації. Тому, в своїй роботі я приділяю велику увагу зміцненню психічного та фізичного здоров'я дошкільнят, забезпеченню повноцінного різнобічного розвитку психологічного комфорту, вихованню основ екологічної культури, громадського і трудового виховання. Враховуючи вікові особливості та індивідуальні здібності намагаюсь організувати навчально - виховний процес, щоб він не перетворився на механічну передачу знань, умінь, навичок, а був джерелом співробітництва педагога і вихованця. Саме це зумовлює мною конкретних методів та прийомів у роботі з малюками. Намагаюсь у цікавій формі дати малятам уявлення про оточуючий світ, сформувати особисте бачення світу. Предмет особливої уваги - мовленнєве спілкування дітей, яке безпосередньо пов'язане із задоволенням їхніх комунікативних потреб.
       На своїх заняттях я приділяла першочергову увагу навчально - мовленнєвій діяльності дітей - засвоєнню мовних засобів рідної мови, способів спілкування, розвитку сприймання. Але всі ці види роботи недостатньо орієнтовані на реальне життя й тому лише частково забезпечує навчання такого мовленнєвого спілкування, яке задовольняє комунікативні потреби дитини. Щоб заповнити ці прогалини, я почала поглиблено працювати над комунікативно - мовленнєвою діяльністю дітей. Це стало моїм ключовим питанням.
       Комунікативно - мовленнєва діяльність - основа для формування в дітей комунікативної компетентності. Головною метою  я поставила розвиток потреби в спілкуванні, комунікативні мотиви, навчання, розв'язання типових комунікативних задач. Це звертання з проханням, з пропозицією, планувати і коригувати спільні дії, пізнавальні запитання тощо. Головним завданням обов'язково ставлю народження думки дитини, вираженої в мовленні. Форми побудови висловлювань при цьому, як і їхній зміст - найрізноманітніші: це згода, заперечення, уточнення, прохання, вимога, дозвіл, тощо.
       Комунікативно - мовленнєву діяльність неможливо собі уявити без емоційного розвитку дітей. Навчаю дітей розуміти свої власні емоції та емоційний стан інших людей, розвиваю їхні комунікативні здібності, навчаю вибирати оптимальну поведінкову реакцію в конфліктах, виховую доброзичливе ставлення до людей, що навколо.
       Вміння керувати своїм емоційним станом і вміння спілкуватися найкраще мені вдається формувати в процесі комунікативної творчості. Стараюсь створювати емоційну атмосферу, що сприятливо впливає на психіку, навчаю рахуватись з інтересами однолітків, підпорядковувати свою поведінку суспільним правилам. З цією метою розробила ряд колективних ігор і вправ. Це "Зображення почуттів", "Добрий звір", "Обличчя маски", "Радісний настрій", "Дзеркало".
       Дитина прагне бути щасливою, вона нетерпляча. Щастя їй потрібно сьогодні, зараз. І який же з мене педагог, якщо я не докладатиму зусиль до того, щоб мої вихованці були щасливі й радісні, росли розумними й готовими до практичного життя?
       У принципі кожну здорову дитину можна зробити творчо розвиненою, але часом на заваді цього стає брак знань, а подекуди й традиції. Намагаюся будь - що вселяти в дітей відчуття успішності й оптимізму, використовуючи такі підходи до навчання:

  1. Початок занять роблю незвичайним, інтригуючим.
  2. На занятті панує дух "відкриттів".
  3. Завдання ставлю в загальному вигляді.
  4. Намагаюся обов'язково включати розумові процеси.
  5. Пропоновані запитання і завдання передбачають варіантність відповідей.
  6. Не приймаю відповідей дітей без обгрунтування.
  7. Навчаю дітей знаходити і визначати свої помилки, виявляти їх причини, самостійно виправляти.
  8. Уважно вислуховую всі відповіді дітей.
  9. Обмежую в своєму мовленні кількість виразів, які "замикають" дітей на вихователя.
  10. Дбаю про розвиток мовлення у різних видах їхньої діяльності.
  11. Повертаюсь час від часу до виконаних завдань, учу бачити можливість багатоваріантності їх розв'язання.
  12. Підтримую в дітей почуття успішності.
       Актуальними тенденціями сучасної дошкільної освіти є диференціація та інтеграція навчання. Інтеграція визначається як процес об'єднання певних елементів навчальної діяльності різних видів в єдине ціле, що сприяє становленню творчої особистості. Проводячи з своїми вихованцями інтегровані заняття, ставлю перед собою завдання: запезпечити в дітей пізнавальних здібностей, розвиваючи логічне мислення, здатність розв'язувати складні ситуації. Це, зокрема, такі заняття, як "Пам'ятай, дитино, найвища цінність - це життя" - по правовому вихованню, з комунікативно - мовленнєвої діяльності - "На побачення до сонечка", "Граємось, навчаємось, до школи збираємось", "Посвячення в леді та джентльмени". Цікаво проходять і тематичні заняття "Рідний край, де ми живем, Україною зовем", "Що в імені твоєму".
       Дуже полюбляють діти "літературні вікторини", які є складовою частиною майже всіх занять з розвитку мови. Під час таких вікторин діти не лише впізнають твір за коротким уривком, ілюстрацією, а й роблять моральний висновок, оцінюють поведінку героя, ставлять себе на їх місце "А як би я вчинив?".
       В кожного вихователя на першому місці стоїть здоров'я дітей. Тож велику увагу приділяю валеології, фізкультурі, руховій активності. Дітям до вподоби розваги, спортивні змагання, де вони змагаються командами "Гномики" і "Петрушки". Зокрема, такі розваги, як "Малятко - здоров'ятко, "До Мойдодира в гості", "Спортивне шоу", "Осіннє мереживо", "Козацькі забави". В кінці кожного свята команди обов'язково отримують іграшки, "золоті медалі" з шоколаду. Для проведення масових заходів в дитячому садку залучала школярів, батьків. Батьки завжди відгукуються на такі пропозиції, готують яскраві костюми, самі приймають в них участь.
       В середній групі діти дуже непосидючі, гіперактивні. Як відомо рухову активність таких дітей не можна стримувати, а тому я стараюсь правильно її спрямувати. Привчаю дітей зосереджуватись. У пригоді стає малювання, конструювання, ліплення. Але найбільше дітям подобається викладати малюнки з дрібних частинок "пазлів". Спочатку їх могли скласти лише кілька дітей, а тепер майже всі діти вміють викладати картинку з 60 - 120 "пазлів".
       Для своїх, таких непосидючих, гіперактивних дітей розробила систему розвивальних ігор. Це рухові ігри на розвиток уваги, ігри з тренування посидючості, ігри на тренування витримки. Зокрема:

  1. Рухливі ігри: "Шапка - невидимка", "Тиша", "Руки, які танцюють";
  2. На розвиток посидючості: "Воскова скульптура", "Жива картинка", "Море хвилюється";
  3. Тренування витримки: "Дзеркало", "Підказка мовчки".
       Діти охоче розв'язують жартівливі, творчі завдання, що потребують кмітливості, вигадки:

  •  Як розвеселити плакучу вербу?
  •  Птахи повернулися - їхнє гніздо зайняте... Як їм бути?
  •  Ти зустрівся з Зимою, що б ти їй сказав?
  •  Яку б телеграму ти послав Червоній Шапочці?
       Мої діти дуже змінилися. І найцінніше, мабуть, буде те, що в них з'явилося активне прагнення творити, щось змінювати, виходити за межі запропонованого. Дедалі частіше чую від них: "А давайте зробимо так...", "А може буде так...". Діти впевнено відстоюють свою точку зору, свій підхід, свій вариант роз'яснення. Особливо яскраво це прагнення до творчості виявилося в образотворчій діяльності.
       Великої уваги приділяю безпеці життєдіяльності дітей. З цією метою в нашій групі діє гурток "Юні рятівники", який веду я.
       Адже безпека - це не просто обсяг засвоєних знань, але й умінь правильно поводитись в різних ситуаціях. Під час роботи гуртка ставлю мету: стимулювати розвиток в дітей самостійності та відповідальності. Через різноманітні види діяльності навчаю дітей різним навичкам поведінки, досвіду, які вони повинні вміти застосовувати в реальному житті, на практиці.
       Діти з задоволенням відвідують гурток "Юні рятівники". Дуже їм подобаються досліди з соломкою, мильними бульбашками, віялом. Вивчили багато прислів'їв та приказок про вітер, дощ, бурю, грім. Під час складання творчих розповідей зверталась за допомогою до батьків. Діти разом з батьками склали цікаві розповіді "Про що нам вітер розповів".
       До освітньо - виховної роботи з малюками постійно вношу корективи з урахуванням новітніх технологій, мікроклімату у групі, можливостей конкретних дітей, пізнавальних інтересів дошкільнят і своєї педагогічної ініціативи.
       Проте, обов'язковим є індивідуальний підхід до процесу навчання найбільш характерних для дошкільнят видів діяльності, зокрема ігрової.
       Діти для мене джерело творчості і наснаги. Попереду новий день, нові пошуки, сумніви, досягнення. Не уявляю себе поза цим процесом.
    "Хочу бачити дітей щасливими!"

Немає коментарів:

Дописати коментар